Чавунні твердопаливні котли створюють методом лиття з міцного матеріалу, що складається з заліза та вуглецю (вміст вуглецю в сплаві становить від 2,14 до 4, 5%). У ньому також присутні з'єднання марганцю, фосфору, кремнію, сірки та інших додаткових компонентів.

Чавунні котли конструюються з фіксованим числом компонентів, або так званих «секцій». Чим більше секцій в котлі, тим вище його потужність. Секції в чавунному котлі з'єднуються між собою за допомогою нарізного сполучення із застосуванням високотемпературних герметиків. Таким чином, у разі виходу однієї секції з ладу, її можна спокійно замінити. Чавунні котли виготовляються за допомогою дорого вартісного спеціального обладнання, а на складання потрібно витрачати багато часу і зусиль. Через високу стійкість чавуну до високої температури, довговічності та продуктивності, чавунні котли підходять для спалювання будь-якого типу твердого палива, включаючи кокс, вугілля, деревину та гранули.

Проте такі котли мають ряд недоліків:

• характеризуються низькою стійкістю до різких перепадів температур водопостачання, що може призвести до тріщин у теплообміннику. Окрім того, не можна завантажувати холодні дрова з вулиці, заливати котел водою та ін.;
• чавунні котли більш чутливі до поштовхів і ударів, що створює додаткові незручності при їх транспортуванні;
• через конструктивні обмеження (грунтуючись на технології виробництва) чавунні котли характеризуються більш низькою (чим сталеві котли) тепловою ефективністю.

Сталеві твердопаливні котли виготовляється методом, що заснований на зварюванні пластин і труб із спеціального жаростійкого типу сталі. Цей тип сталі вже давно зарекомендував себе при високих температурах. Найбільш часто використовуються типи котельної та жароміцної сталі. При виборі сталевого котла слід спочатку звернути увагу на товщину і марку сталі, з якої виготовлений теплообмінник котла. Звичайний листовий метал є більш сприйнятливим до деформації і корозії і, отже, менш довговічним матеріалом. Таким чином, рекомендується вибирати котел опалення, пластини теплообмінника якого мають товщину, рівну або більшу, ніж 4 мм.
Інший фактор, який збільшує ККД котла - це теплоізоляція між обшивкою котла і його теплообмінником. Зазвичай для цього використовується лист з досить товстого шару високотемпературної мінеральної вати: в якісному котлі при розпалюванні обшивка абсолютно не гріється!! Сталеві твердопаливні котли опалення, як правило, можуть бути сконструйовані з нижнім або верхнім горінням. Найчастіше у сталевих котлів конструкція теплообмінника двох або триходова, що означає, що потік димових газів завихряється для кращої тепловіддачі.

Основними перевагами сталевих твердопаливних котлів є:

• ударостійкість (при транспортуванні чавунні котли можуть втратити герметичність) у зв'язку з тим, що сталь є матеріалом з високими пластичними властивостями;
• сталеві котли менш чутливі до змін температури води на вході котла, а отже - більш стійкі до екстремальних тисків всередині котла;
• сталеві котли мають легку конструкцію, більш ефективний теплообмінник (а тому і вищий ККД);
• зручне обслуговування (легша чистка теплообмінника);
• ремонтопридатність (теплообмінник сталевих котлів можна легко підварити при необхідності).

Недоліків у сталевих котлів лише два: можливість корозії при неправильній експлуатації та  не можливість наростити потужність (у чавунних котлів є резерв додавання секцій, що збільшує їх потужність).

Таким чином, придбання того чи іншого котла опалення, тобто зі сталевим теплообмінником або чавунним має свої переваги і недоліки, які перераховані вище. Наша команда розраховує на те, що ця стаття виконає одне з головних завдань - допоможе Вам обрати накращий варіант твердопаливного котла.